Вправи на зняття стресу, релаксація

• Техніка релаксації Джейкобсона – зняття стресу та розслаблення
• Дихальна вправа “Квітка і свічка”
• Вправа “Обійми метелика”
• Дихальна гімнастика, релаксація

Учням

Коли необхідно звертатися до психолога:

•  Якщо ви пережили велику втрату, ви ніяк не можете перестати сумувати і побиватися.
• Якщо вам здається, що при всьому зовнішньому благополуччі у вас «щось не так».
• Якщо ви починаєте боятися своїх думок, почуттів і реакцій, не розумієте, що з вами відбувається.
• Якщо вас турбує те, що вам сумно, погано або сумно без причини.
• Маєте труднощі в навчанні.
• Якщо Вам складно знайомитися, будувати дружні взаємини, знаходити друзів і почувати себе легко і вільно в колективі.
• Якщо втрачаються спільна мова і теплі стосунки з найближчими людьми.
• Коли необхідно замислитися про майбутню професію, зробити правильний професійний вибір.
• Хочете навчитися управляти своїм характером, ставити мету і ефективно її досягати.

Якщо вам потрібна допомога,

не варто відкладати візит до психолога на невизначений термін!

Конфіденційність гарантовано!

 Батькам

Готовність дитини до навчання в школі

Початок навчання дитини в 1-му класі – складний і відповідальний етап у її житті. Адже відбувається дуже багато змін. Це не тільки нові умови життя та діяльності – це й нові контакти, нові стосунки, нові обов’язки. Змінюється соціальна позиція: був просто дитиною, тепер став школярем. Змінюється соціальний інститут навчання і виховання: не садочок, батьки, бабуся, а школа, де навчальна діяльність стає провідною. Змінюється все життя дитини: більшість часу підпорядковується навчанню, школі, шкільним справам і турботам.

Шкільна адаптація включає в себе

Біологічна адаптація– це пристосування до нового режиму навчання й життя.

Психологічна адаптація– це входження до нової системи вимог, пов’язаних з навчальною діяльностю. Процес взаємодії особистості й середовища полягає в пошуку й використанні адекватних засобів і способів задоволення основних її потреб, до яких належать потреба в безпеці, фізіологічні потреби (у їжі, сні, відпочинку тощо), потреба в прийнятті та любові, у визнанні та повазі, у самовираженні, самоствердженні й у розвитку. Тим самим закладаються можливості для успішної соціальної адаптації й соціалізації дитини.

Соціальна адаптація – це процес входження до учнівського колективу. Соціальну адаптацію розглядають як завершальний, підсумковий етап адаптації в цілому, що забезпечує як фізіологічне і психологічне, так і соціальне благополуччя особистості. Першокласник повинен пристосуватись до вимог тих соціальних груп, що характерні для школи (учнівська група, вчителі, інші класи тощо).

Які ознаки успішної адаптації?

    По-перше, це задоволеність дитини процесом навчання. Їй подобається в школі, вона не відчуває невпевненості і страхів.

      Друга ознака – наскільки легко дитина справляється з програмою. Якщо школа звичайна і програма традиційна, а дитина відчуває труднощі у навчанні – необхідно підтримати її у важкий момент, не критикувати надмірно за повільність, а також не порівнювати з іншими дітьми. Всі діти різні. Якщо програма складна, та ще і передбачає вивчення іноземної мови – уважно стежте, чи не є таке навантаження для дитини надмірним. Краще вчасно відкорегувати цю ситуацію, інакше почнуться проблеми із здоров’ям. 

      Дуже важливо на першому етапі вселити в школяра упевненість в успіх, не дозволити йому піддаватися розчаруванню (“У мене нічого не вийде!”), інакше боротися з апатією ви будете дуже довго.

      Наступна ознака успішної адаптації – це ступінь самостійності дитини при виконанні нею навчальних завдань, готовність вдатися до допомоги дорослого лише після спроб виконати завдання самому. Частенько батьки дуже старанно “допомагають” дитині, що викликає деколи протилежний ефект. Учень звикає до спільного виконання уроків і не хоче робити це самостійно. Тут краще відразу позначити межі вашої допомоги і поступово зменшувати їх. Але найважливішою ознакою того, що дитина повністю освоїлася в шкільному середовищі, є його задоволеність міжособовими відносинами – з однокласниками і вчителем.

Рекомендації батькам для покращення адаптації першокласників

Ознаки успішної адаптації до школи

Дитина весела, спокійна, швидко знаходить друзів серед однокласників, добре відгукується про вчителів і ровесників, легко приймає правила шкільного життя, новий режим дня для неї комфортний (не плаче вранці, нормально засинає ввечері і т.п.). У дитини немає страхів з приводу однолітків і вчителів, вона адекватно реагує на зауваження вчителя.

Ознаки дезадаптації

Ви часто бачите дитину втомленою, вона не може заснути ввечері і насилу прокидається вранці. Дитина скаржиться на однокласників, на вимоги вчителя. Їй складно відповідати шкільним вимогам, вона внутрішньо чинить опір, вередує, ображається. Зазвичай такі діти відчувають труднощі в навчальній діяльності. Лише до кінця першого півріччя за допомогою роботи педагога, психолога, батьків вони адаптуються до шкільного середовища.

• У перші тижні навчання першокласнику в школі важливо допомогти повірити в себе, в свої сили й можливості.
• Проявляйте інтерес до школи, класу, в якому вчиться ваша дитина. Дуже важливо дитину просто послухати.
• Різко не змінюйте ставлення до родини ( «Ти тепер великий, повинен сам мити посуд» і т.д.).
• Заохочуйте дитину не тільки за навчальні успіхи. Будь-яке моральне стимулювання, слова підтримки з боку дорослих допомагають дитині відчути себе значущим в тій чи іншій діяльності.
• Не критикуйте свого малюка, навіть якщо він погано пише, повільно рахує, неохайний. Критика, особливо при сторонніх людях, тільки посилить його проблеми.
• Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з котрими він зустрівся в школі. Поясніть їх необхідність і доцільність.
• Ніколи ні з ким не порівнюйте свою дитину – це призведе або до підвищеної гордості, або до заздрості і падіння самооцінки. Порівнювати можна тільки нові успіхи вашої дитини з його колишніми досягненнями.
• Зверніть увагу на здоров’я дитини. Можливо його хвороби і погане самопочуття це сигнал організму на можливу дезадаптацію до нових умов.
• Звертайте увагу на характер сліз, в чому дійсно причина поганого настрою і плачу.
• Якщо вас щось турбує в поведінці дитини, успіхах у навчанні, не соромтеся звертатися за порадою і консультацією до вчителя або шкільного психолога.

І пам’ятайте, що дитячі проблеми не простіше дорослих. Конфлікт з учителем або однолітком в емоційній напрузі і наслідках може виявитися важчим, ніж конфлікт дорослого члена сім’ї з керівництвом на роботі.

Успіх адаптації в школі багато в чому залежить від батьків, а вчителі та психологи вам обов’язково допоможуть.

  Учителям

      Секрети гарного настрою

Психологи вивели 4 правила, які допоможуть позбутися нудьги і завжди мати хороший життєвий настрій.

                                               Рух і життєва активність

   Люди, які живуть активним життям, набагато рідше схильні до стресів і нападів нудьги. Цікава робота чи творчість, а також заняття спортом просто не залишають часу для депресії.  А також активні фізичні навантаження сприяють виробленню гормону ендорфіну, який викликає почуття ейфорії.

Спілкування з оптимістами

Намагайтеся спілкуватися з позитивними людьми. Кажуть, що поганий настрій заразний, тому краще «заражатися» від тієї частини твого оточення, яка сповідує позитив, життєлюбність і хороший настрій.

    Правильне харчування

 Виявляється, наше меню теж здатне впливати на душевний стан. Наприклад, гіркий шоколад давно визнаний активним борцем з поганим настроєм. Також позитивно впливають на психіку банани, ананаси, сливи та яблука. З іншої сторони, картопля, хліб і макарони мають заспокійливу дію.                                

Свіже повітря та сонячне світло

 Сонячне світло підвищує в організмі вироблення гормону щастя — серотоніну, який відповідальний за хороший настрій. У результаті регулярних прогулянок і тривалого перебування на природі людина відчуває прилив життєвих сил та поліпшення настрою, організм краще здійснює опір стресам, а життя відчувається яскравішим, цікавішим та насиченішим.